Про сучасні методи в експериментальній медицині

В ЗДМУ відбувся перший тематичний науковий семінар на тему: "Сучасні методи в експериментальній медицині". Його ініціювали ректорат університету, Координаційна рада з наукової роботи студентів, Наукове товариство молодих вчених та студентів ЗДМУ.  Голова Координаційної ради з наукової роботи студентів, завідувач  кафедрою фармакології і медичної рецептури з курсом нормальної фізіології професор Ігор Бєленічев визначив ідею проведення такого заходу новим вирішенням в оптимізації студентської і молодіжної науки в ЗДМУ.

Реалізуючи рішення Вченої ради від 25.11.2020 року про інтенсифікацію молодіжної наук, Координаційна рада розробила план заходів, одним з пунктів якого було проведення щомісячних наукових тематичних семінарів. Перший присвятили сучасним методам в експериментальній медицині. На думку професора Ігоря Бєленічева, важливість цієї проблеми важко переоцінити. Адже для науково– дослідницької та викладацької діяльності майбутнього клініциста, вченого, викладача із самостійним мисленням необхідна сформована теоретична база. Експериментальні дослідження є найбільш оптимальними для виявлення причинно–наслідкових зав’язків, а також для вивчення дії лікарських препаратів.

Спікерами першого тематичного наукового семінару стали завідувач кафедри фармакології і медичної рецептури з курсом нормальної фізіології професор Ігор Бєленічев та завідувачка кафедри патологічної фізіології з курсом нормальної фізіології Ольга Ганчева. Інтерес до форми проведення, порушеної теми та особистостей провідних вчених університету виявився надзвичайним:  до семінару на платформі  MS Teams  відбулося 99 підключень. На зв’язок виходили аспіранти, асистенти, студенти-старшокурсники, які роблять свій вибір на користь науки.   

У своїй доповіді Ігор Федорович Бєленічев розповів про застосування в експериментальних дослідженнях нових молекулярних та біохімічних маркерів. Розкрив їх інформативність при проведенні доклінічних досліджень нових лікарських препаратів та виявлення причинно–наслідкових зв’язків перебігу патологічних процесів. Учасники семінару ознайомились із сучасними технологіями моніторингу ефективності та безпеки потенційних лікарських засобів в експериментальній, клінічній медицині та фармації. Також професор зупинився на характеристиці сучасних молекулярних та біохімічних маркерів в фундаментальній  і клінічній медицині: в кардіології, неврології, захворюваннях внутрішніх органів та токсикології. Ігор Федорович підкреслив, що всі ці дослідження проводяться в нашому Науково-медичному лабораторному центрі, і керівництво університету щороку закуповує реактиви для проведення таких досліджень.

Професор Ольга Ганчева пояснила слухачам значення і роль експериментальної патології не лише в фундаментальній медицині, але й підготовці майбутнього лікаря та дослідника. Експериментальне дослідження, переконана вчена, полягає в тому, що автор не є пасивним спостерігачем явищ, які його цікавлять, а сам впливає на об’єкти вивчення з метою оцінки наступних змін.

«Цей проєкт започатковано для наших молодих майбутніх науковців, він їм дуже потрібний, і важливо, що він буде розвиватися системно. Йдеться про те,  як взагалі будувати своє майбутнє, якщо  хочеш ступити на  тернистий шлях науковця, -  міркує Ольга Вікторівна. - Особливо це стосується царини експериментальних досліджень. Адже в клініці  все зрозуміло – ось твої пацієнти,  формуєш групу і з ними працюєш. Експериментальні ж дослідження пов’язані з тваринами, тому слід достеменно знати, які є методи роботи з ними,  основні принципи і можливості. В наш час у світовій практиці є  багато підходів, міркувань і припущень, серед них таке,  що  кількість тварин в експерименті слід зменшувати. Обмежувати болючі експерименти. На чільне місце виступають морально–етичні принципи. Тому я  побудувала свою доповідь у площині  біоетичних аспектів, розповіла про сучасні   тенденції і напрями  експериментальних досліджень. Адже, якщо під час  експерименту дослідник отримає нечесні результати та ще й  оприлюднить їх, відбувається, образно кажучи, викид інформаційного сміття, поширення  недостовірних даних, в науці це неприпустимо.  Тому, і я підкреслила це нашій онлайн аудиторії,  до кожного дослідження слід підходити дуже прискіпливо і обережно. Має бути глибокий аналіз наукової літератури, аналіз експериментальної моделі. І  головне, сьогодні є необхідні спеціальні умови для проведення досліджень, кожне з них  має затверджуватися біоетичною комісією.

ЗДМУ неухильно дотримується протоколів   Європейської  конвенції про захист хребетних тварин, які  використовуються для дослідних та інших наукових цілей.  Важливо, що  тварин для експериментів можна використовувати лище з віварію. ЗДМУ по праву пишається таким комплексом, який створено саме у нас. Науковці університету мають  мотивацію і чудові умови для плідних пошуків. У нас також сформовано лабораторію для дослідження тварин, де вони проводяться з мінімальною травматичністю. Це морально приємно і досліднику.

Науковці ЗДМУ прагнуть крокувати в ногу з часом і впроваджувати в університеті вітчизняні та світові сучасні технології. Нині  тенденції  науки тяжіють до досліджень in vitro, що передбачає роботу з культурами клітин. Це дуже позитивний напрям, ми активно його розвиваємо.  В майбутньому він дозволить менше використовувати тварин.

Про те, що ми не повинні відмовлятися від експериментальних досліджень, свідчать й наслідки давньої світової талідомідної  катастрофи, коли через вживання  препарати талідоміду під час вагітності, матері  народжували дітей з вродженими каліцтвами.  А проблема була в тому, що, випробовуючи препарат, не проводили дослідження на тваринах. Час підтвердив:   дослідження потрібні, але у належних умовах,  і тоді, коли ми не знаємо результатів. Якщо ж результат наперед відомий, то навіщо страждатиме тварина?

Вважаю, що перший  вступний курс для наших молодих вчених вдався, ми його продовжимо, сподіваємось розпочати з ними наукову дискусію на платформі цього проєкту».