Зразком інтелектуального та духовного спілкування стала суботня зустріч запорізьких старшокласників з колективом науковців кафедри токсикологічної та неорганічної хімії ЗДМФУ під час дня відкритих дверей. 

Попри примхи погоди, у холі університету на запрошення кафедри зібралося близько півсотні юнаків і дівчат, яким було цікаво познайомитися наживо з хімією, відмінною від шкільного курсу і підвладною майбутнім фармацевтам. До нас завітали вихованці Хортицького академічного ліцею № 102, навчальних закладів № 93, 109, 61, ліцею «Логос» та інших. Діти одразу отримали корисні презенти від кафедри – блокноти, ручки, інформаційні буклети. 

 

Школярів привітали декан І фармацевтичного факультету доцент Олександр Кремзер і завідувавач кафедри професор Олександр Панасенко. Далі – коротка екскурсія: відвідини деканату І фармацевтичного факультету, актової зали, навчальних  аудиторій №4, де можна було «приміряти» до себе майбутнє студентське місце, а також №5 та №22, де  у безпечних умовах триває навчальний процес і під час тривог. 

 

Звісно, усім хотілося швидше потрапити на саму кафедру, де «живе» хімія. Сьомий  поверх головного корпусу ожив молодими голосами, гостей зустрічали співробітники кафедри, для них відчинили двері усіх лабораторій і навчальних аудиторій. У чотирьох локаціях з групами школярів працювали професори Роман Щербина, Володимир Парченко, Андрій Гоцуля, старший викладач Юрій Карпенко, а бажаючі школярі «асистували» їм, переодягнувшись у захисний медичний одяг. У лабораторії органічного синтезу біологічно активних сполук демонстрували штучний вулкан, яким він може бути в реалі під час екзотермічної реакції розпаду хімічних елементів.  В навчальних лабораторіях старшокласники спостерігали, як активний метал – шматочок натрію, бурхливо реагує з водою. Милувалися «золотим дощем». Побачили, як внаслідок реакції розкладання пігулок  глюконату кальцію при нагріванні утворюється дивовижна  «фараонова змія». Власноруч виконували реакцію зникаючого осаду та створювали «слонову пасту» - пінний засіб  від реакції йодиду калію та перекису водню, яким справді можна чистити зуби слонові. 

 

Усі досліди були фантастично яскравими, захоплювали школярів. При цьому науковці вели з ними серйозну дорослу розмову про те, що видовищний ряд – лише невелика часточка айсберга дивовижної науки, яка слугує людям, здоров’ю нації, і що за кожним з експериментів стоїть величезна системна праця. І починається вона з університетського навчання в найкращому елітному закладі вищої медичної освіти – Запорізькому державному медико - фармацевтичному  університеті. 

 

Таке спілкування зі співробітникам кафедри продовжувалося під час короткої паузи за чаєм – кавою, де на інтерактивній панелі школярам  демонстрували цікаві епізоди  навчання, наукової роботи на кафедрі. А ще вони мали змогу побачити високотехнологічне обладнання - елементний аналізатор, газовий хроматограф, систему мікрохвильового синтезу. 

 

Керівник Навчально-наукового медико-лабораторного центру з віварієм професор Роман Щербина провів екскурсію Центром, показав школярам унікальне обладнанням для проведення молекулярно-генетичних, фізико-хімічних, денситометричних, імуноферментних, імуногістогімічних, електоро-мікроскопічних, комп’ютерно-морфометричних та ряду інших інструментальнo-функціональних та експериментально-фармакологічних досліджень. 

 

Загалом відвідини кафедри справили на молодь позитивні емоції, наповнили їх незабутніми враженнями і, без сумніву, приведуть когось із них в університет, цілком ймовірно, на кафедру токсикологічної та неорганічної хімії.  Науково-педагогічні працівники кафедри переконані: такі зустрічі дуже потрібні шкільній молоді, вони формують їхнє покликання, а також є запорукою стабільності наступних поколінь інтелектуального потенціалу університету. Адже наукову еліту кафедри також свого часу привабила інформація про університет, отримана в ранній юності. Професор Олександр Панасенко, наприклад, торував дорогу у вищу школу з Кіровоградського медичного училища ім. Є.Мухіна, прийшов вивчати фармацію, гартований службою в армії. Декан факультету Олександр Кремзер школярем дізнався від сусідки, яка навчалася в тодішньому медінституті, про фах фармацевта, уявляв таку собі аптеку зі ступкою для виготовлення ліків, а нові технології, з якими зустрівся вже студентом, вразили безповоротно. Старший викладач Юрій Карпенко прийшов в університет дев’ятикласником СШ№4, - захищав своє дослідження на конференції Малої академії наук, яка тут відбувалася, так і визначив свою життєву дорогу. Їхня професія, кар’єрні здобутки – гарний зразок для молоді, яка приходить у ЗДМФУ. Поки що - на екскурсії.